Welcome to Hell! White Hell! Такими словами вітають журналістів співробітники Nokian Tyres біля воріт знаменитого випробувального полігону «Білий пекло» в Ивало. І додають: «Tervetuloa!» (Ласкаво просимо!) Нам і раніше доводилося бувати в фінській Лапландії, далеко за Північним полярним колом, але перш мети наших візитів були безпосередньо пов’язані з тестами нових моделей шин. На цей же раз ми привезли з собою розповідь про те дивно мальовничому місці, де ці самі шини доводяться до готовності, піддаючись виснажливим по своїй складності і тривалості випробувань. І привід є підходящий – в 2016 році полігону White Hell виповнюється 30 років.
Прізвисько «Білий пекло» насправді придумали теплолюбні європейські журналісти, які щороку приїжджають в Ивало тестувати зимові шини. Однак з часом компанія Nokian Tyres перетворила усталене «White Hell» у цілком офіційну назву полігону. Панують тут суворі кліматичні умови його більш ніж виправдовують. «Білий пекло» знаходиться приблизно в трьох сотнях кілометрів за Північним полярним колом і в двох сотнях кілометрів від Північного льодовитого океану. Міцні морози тут – справа не просто звичне, а й буденне. І хоча нам з температурою пощастило (всього-то 7-8 градусів нижче нуля), двома тижнями раніше термометр в Ивало впевнено опускався нижче 30 градусів.
Втім, не тільки сам факт низьких температур характеризує особливості роботи в «Білому пеклі». Під час полярної ночі в середині зими цілий комплекс проблем інженерам і тест-пілотам створює темрява, а навесні, коли ночі стають морозними, а дні сонячними, їм доводиться боротися з великими перепадами температур. За добу термометр може змінювати свої свідчення в межах 40 градусів. Проте, робота тут кипить з листопада по травень, і за цей час фіни встигають випробувати до 20 тисяч шин. Причому, не тільки своїх, але і конкурентів. Куди ж без цього!
Оглянути весь «Білий пекло» за кілька годин практично неможливо, тому що загальна площа полігону становить майже 700 гектарів. На цій території обладнано понад 20 треків різних конфігурацій, спільна протяжність яких становить понад 100 кілометрів. Кожну шину тестують багаторазово, відчуваючи все її властивості, включаючи гальмування, розгін, водіння по дузі, слалом, круті підйоми по снігу і льоду. З моменту, коли перший прототип нової моделі шин потрапляє в розпорядження тест-пілотів і до рішення почати її серійне виробництво, зазвичай проходить чотири роки, а іноді і п’ять років. За цей час проводять тисячі тестів і проїжджають сотні тисяч кілометрів на автомобілях різних моделей і марок, обкативая безліч типорозмірів.
У розпорядженні тест-пілотів Nokian Tyres значний парк автомобілів – від бюджетних хетчбеків до преміальних позашляховиків і спортивних автомобілів. Від Volkswagen Golf до Porsche Cayenne і Audi RS5. Частина автопарку належить Nokian Tyres, решта – орендовані. А недавно в Ивало привезли кілька примірників нової ікони російського автопрому – Lada Vesta. Що не дивно, оскільки Росія для Nokian Tyres – ринок важливий, і на цьому ринку Vesta зараз має великі перспективи. Відповідно, деякі моделі шин доцільно тестувати саме на цьому автомобілі. Було навіть цікаво покататися на ньому по крижаному треку, але можливості такої не виявилося.
Відверто кажучи, цейтнот дозволив нам детально познайомитися тільки з треком №6. Він розташований на замерзлому озері (одному з трьох, що використовуються тут для випробувань) та складається з двох секторів – звивистого пілотажного кільця і прямого ділянки для відпрацювання екстреного гальмування. Про жодні перепадах висот мови в даному випадку не йде, а от на треках по сусідству вони є. Причому, не тільки поздовжні, а й поперечні (щось на зразок бенкінг), для дослідження поведінки шин при русі під ухилом.
Про особливості згаданого вище екстреного гальмування на засніженому покритті ми поговоримо окремо. Нам вдалося попрацювати над цим елементом на різних автомобілях і різних шинах – нових і зношених. Результати вийшли дуже цікавими. НЕ пропустіть!
Крім пілотажних, лінійних та круглих треків, в «Білому пеклі» є і критий павільйон з гладким, як скло крижаним покриттям. Його фіни побудували для того, щоб не залежати від перепадів температури. Довжина павільйону – 900 з гаком метрів, ширина – метрів 20. Тут відпрацьовуються тільки розгони і гальмування. І сюди, до слова, не заходять олені, адже в Лапландії їх величезна кількість, вони не обмежені в своїх пересуваннях і можуть раптово з’явитися де завгодно. Навіть на випробувальному треку. В цьому випадку потрібно просто зупинитися і чекати, поки олені підуть з дороги …
… а потім знову намотувати кілометр за кілометром, вивчаючи і аналізуючи поведінку шин. Тут важливий і людський фактор, і свідчення різноманітних датчиків,
