Марку DS Automobiles, що належить концерну Peugeot Citroen Automobiles, знають у нас, будемо говорити чесно, мало хто. Продукція, що під цим молодим брендом легковика націлюються на преміальний сегмент, в якому в Європі «правлять бал» німці, японці і шведи, і молодому бренду дуже непросто конкурувати з такими «акулами». Але звідки взагалі взялася ідея виділити автомобілі серії DS в окремий бренд, чим вони відрізняються від Citroen, і як йдуть продажі на тлі конкурентів? Давайте розбиратися, але спочатку зануримося в історію Citroen і поглянемо звідки ростуть «коріння» DS.
А почалося все більш ніж 100 років тому, коли Андре Сітроен, який отримав у спадок від свого батька бізнес, пов’язаний з дорогоцінними каменями, подався в абсолютно іншу сферу – в сферу виробництва унікальних механізмів. Філії Andre Citroen et Cie були відкриті в Лондоні, Брюсселі і навіть Москві. Незабаром фірма запатентувала шевронні шестірні, які використовувалися, до речі, в рульовому механізмі сумнозвісного «Титаніка».
Перший автомобіль із знаменитим шильдиком з двох шевронів був представлений в 1919 році. Мова йде про 18-сильному Type A з атмосферним мотором об’ємом 1,3 літра, який вже в ті роки міг похвалитися пружинною підвіскою, завдяки чому досить непогано себе почував на вибоїстих дорогах. Модель розійшлася в кількості більше 24 000 одиниць, фактично, французи стали наймасовішим автовиробником в Європі в ті роки. Не в останню роль в цьому зіграла Ейфелева Вежа, на якій красувалася реклама Citroen – назва марки можна було споглядати, перебуваючи в десятках кілометрах від вежі.
До середини 30-х років минулого століття французьке суспільство потребувало амбітному автомобілі, який буде поєднувати в собі елегантний стиль і передові технології. Андре Сітроен був людиною вимогливим, але азартним, і до середини 30-х він втратив контроль над своїм дітищем. Незважаючи на зміну керівництва в 1934 році, коли марка опинилася в руках Michelin, новий глава Citroen П’єр-Жюль Буланже вирішив не розмінюватися на ширвжиток, давши завдання почати роботу над амбітним проектом VGD, який ближче до прем’єри перейменували в DS. По суті, мова йшла про масове, але преміальному автомобілі, який буде поєднувати в собі красу, просторий салон і унікальні конструкторські рішення. За задумом керівника цього проекту Андре Лефевра, машина повинна бути передньопривідною, мати гарну аеродинамікою, і комплектуватися рядної карбюраторної «шісткою», встановленої для кращої керованості якнайнижче. База у французів вже була: в 1934 році компанія представила седан з несучим кузовом і незалежною підвіскою – модель Traction Avant, яка була добре прийнята ринком. А ось преміальний проект DS був зірваний другою світовою війною, хоча силами ентузіастів Citroen, робота над ним в режимі суворої секретності все ж тривала.
Друга світова війна змусила французів виробляти боєприпаси для військ Вермахту, однак після її закінчення фахівці Citroen знову закотили рукава і взялися відроджувати технічну документацію DS. На догоду розбитим після війни дорогах була спроектована м’яка торсіонна підвіска, але цей варіант навіть в той час не підходив під стандарти преміального сегмента, та й дорожня інфраструктура стала розвиватися просто-таки семимильними кроками. В результаті було прийнято рішення розробити унікальну незалежну підвіску: спереду в її основу лягли поперечні Г-образні важелі, а ось ззаду конструктори зупинилися на поздовжніх важелях, які були пов’язані з передньою підвіскою стабілізаторами. Все це справа працювало з непростою гідропневматичною системою з поршневим механізмом і коректорами кліренсу – небачена розкіш в епоху ресор. Рульова рейка з гідропідсилювачем, 300-міліметрові дискові гальма спереду, розташованими нема на ступиці, а біля коробки передач, колеса з центральною гайкою і радіальними шинами, пов’язані з рульовим колесом і підвіскою коректори фар – конструктори Citroen, здавалося, дивилися на своїх колег по автомобільній індустрії з задертим носом.
Citroen DS19
Втім, після презентації з’ясувалося, що машина оснащена старої атмосферної дволітровою «четвіркою», яка встановлювалася в моторний відсік вертикально і поперечно кузову. Потужність мотора становила всього 63 кінські сили, хоча пізніше двигун активно модернізували, і його потужність довели до 75 сил.
Вирішивши розвинути успіх DS, Citroen почав працювати над новим проектом – передньопривідним купе SM класу Гран-Туризмо. Преміальному автомобілю потрібен був потужний мотор, ніж французькі двигуни в той час особливо не відрізнялися (до приходу Renault в Формулу-1). Вибір припав на Maserati, і Citroen просто викупив маленьку італійську марку в 1968 році разом з її інноваційними технологіями. Під капотом у SM опинився форсований до 174 кінських сил алюмінієвий двигун Maserati Tipo C114 V6 об’ємом 2,7 літра, над яким красувалися карбюратори Weber. Крім всіх примочок від моделі DS, нове купе отримало рульове управління із змінним передавальним числом і відмінною інформативністю, а також вентильовані дискові гальма.
Citroen SM
Американський ринок був ключовим для SM, але місцеві автолюбителі, так і багато мотористи в ті роки поняття не мали, як правильно обслуговувати технологічний двигун Maserati, який вимагав правильного натягу ременя ГРМ і регулювання карбюраторів Weber 42DCNF. В результаті низької якості обслуговування, багато мотори ламалися вже до 60 000 км, що змусило Citroen істотно наростити м’язи юридичного відділу. Жирну крапку в історії SM поставив нафтова криза 1973 року, який довів Citroen до банкрутства, і ледь не призвів до ліквідації дочірньої марки Maserati, яка вижила лише завдяки акціям протесту колективу, активним заходам уряду Італії та бізнесменові Алехандро де Томасо, який взяв під крило італійську марку .
Спостерігаючи за деградацією бізнесу Citroen, французький уряд в початку 1974 року організувало переговори з Peugeot, які закінчилися створенням PSA Peugeot Citroen.
Citroen CX 2000
З середини 70-х і до кінця 2000-х Citroen був представлений в преміальному сегменті моделями CX, XM і C6, і якщо CX користувався гарним попитом (за 16 років було реалізовано понад 1,2 мільйона примірників), то XM вже був не таким затребуваним (близько 334 000 проданих автомобілів в період з 1989 по 2000 рік), не дивлячись на те, що обидві моделі удостоїлися почесного звання «Європейський автомобіль року». Що ж стосується великого преміального седана С6, який Citroen вивів аж через шість років після закінчення виробництва XM, то він з тріском провалив боротьбу за гаманці покупців конкурентам в особі BMW 5 Series, Mercedes-Benz E-Class, Audi A6 і їх японським «колегам ». На думку деяких аналітиків, слабшанню позицій PSA в преміум-сегменті частково пов’язано і з тим, що компанія за десятки років так і не зважилася вивести на ринок преміальний суббренд, як це зробили Toyota, Honda, Nissan і Volkswagen з преміальними марками Lexus, Acura, Infiniti і Audi відповідно. Пішовши шляхом Opel, PSA в умовах триваючої фрагментації автомобільної індустрії залишав в тіні престижні моделі.
Citroen DS3
Нарешті, рішення про створення суббренда DS було оголошено в січні 2009 року, тоді ж була і представлена перша модель – DS3. Компактний хетчбек націлили на молодих клієнтів: модель пропонувалася з широкою палітрою кольорів кузова і салону, вражаючим списком опцій і аксесуарів. Підігрівали інтерес до автомобіля і два Себастьяна – Льоб та Ожьє, які почали домінувати в WRC за кермом ралійних DS3.
Згодом PSA вивела на ринок дві інші моделі – DS4 і DS5, і в 2012 році вони непогано продавалися: в Європі було реалізовано понад 23 000 і 30 000 примірників відповідно. Однак час ішов, нових представників сімейства DS Citroen виводити не поспішав, і продажі почали спочатку активно просідати, а в останні роки вони буквально увійшли в піке: реалізація DS4 знизилася за підсумками 2017 року порівняно з 2012 роком більш ніж в два рази, продажу DS5 просіли в чотири рази.
Напрошується питання, що далі? На щастя, керівництво DS розуміє, що маючи в своєму розпорядженні перелицьовану лінійку з екс-автомобілів Citroen і їх позашляхових версій, ринок не завоюєш. У минулому році DS Automobiles нарешті обзавівся своєю першою автентичної моделлю – преміальним кросом DS 7 Crossback. Продажі стартували в липні минулого року, і за перше півріччя модель продалася в кількості більше 10 000 примірників. Перші тест-драйви показали, що машина вийшла стильною, сучасною і приємною на ходу, проте зарубіжні оглядачі констатували, що рульове управління у неї порожньо, а найпотужніший турбодизель мотор розганяє машину до 100 кілометрів на годину аж за 10 секунд, причому радикально нових і куди більш потужних моторів для платформи PSA EMP2, на горизонті поки не видно. Озираючись на високотехнологічні моделі DS і SM з 70-х, можна начебто і висловити подив, однак сучасний автомобільний ринок нещадний, і будь-яке технічне нововведення повинне мати під собою твердий грунт, хоча від критики щодо малооб’ємних двигунів DS поки нікуди не дітися, а передумов до появи під капотом DS чогось потужного поки не видно. У жовтні DS представила на автосалоні в Парижі крос DS 3. Спочатку машина буде продаватися з бензиновими і дизельними двигунами, а ось в наступному році з’явиться електрична версія E-Tense, але і вона динаміка не порадує – під її капотом буде встановлений 136-сильний електромотор .
DS Automobiles Store
За словами керівництва DS, до кінця поточного року PSA продовжить розмежовувати автомобілі молодий марки і Citroen, і доведе кількість шоурумів DS Automobiles до 390. В Євросоюзі машини DS вже продаються окремо від Citroen, незабаром, сподіваємося, вони доберуться і до України. У найближчі роки PSA обіцяє розширити лінійку DS новими моделями (ймовірно, ставка буде зроблена на кроси), також в недалекому майбутньому можна очікувати появу і нових електричних моделей.
Що ж, залишається побажати французам удачі, і вона їм знадобиться – конкуренти здавати позиції молодому бренду явно не збираються.
